спрягатися

-а́юся, -а́єшся, недок., спрягти́ся, спряжу́ся, спряже́шся; мин. ч. спря́гся, спрягла́ся, спрягло́ся; док.

1) Запрягати свого коня чи вола і т. ін. в один запряг з чужими.

2) перен., розм. Об'єднуватися з кимсь для спільних дій.

3) спец. З'єднуватися, сполучатися способом спряження (у 2 знач.).

4) тільки недок. Пас. до спрягати.